|
|
Народилася в 1925 р. у Малій Богачівці, в колишній Українській РСР. Марія виросла розом з матір'ю – робітницею колгоспу, та двома сестрами. Батько Марії та одна з її сестер вмерли перед війною. Коли почалася війна, Марія і її сестра Бетя переховувалися під час перших примусових зборів у ближніх селах. Видані сусідами-неєвреями, їх було арештовано українською поліцією й відправлено до Доманєвського концтабору. Пізніше вони довідалися, що їхню матір і сестру Удл вбилипід час примусового переселення до Врадіївки. Марія й Бетя вижили в концентраційних таборах у Доманівці й Богданівці. Їм удалося втекти з Богданівки, але всі спроби втечі з Доманівки були невдалими. Сестер звільнили з цього табору в 1944 р.
|
"Пам'ятаю, що на Великдень мама приносила з горища спеціальні маленькі чарочки з написом (говорить на ідиш): "Веселого Великодня!"
"Тоді навіть сліз не було. Ніхто не плакав. Від горя, від нещастя – не було ані сліз, ані криків..."
"Я не можу зрозуміти – навіщо людям потрібні війни?! Чому не можна жити мирно? Ну, чому? … Якби я була в уряді де-небудь, мені здається, я б зробила все, аби тільки було тихо…" М. Занвелевич
|