worldwebstudio
Герої
Ті, що пережили Голокост
Зинаїда Клімановська
Леонід Серебряков
Фєня Клейман
Михайло Фельберг
Михайло Россинський
Юрій Пінчук
Марія Занвелевич
Броніслава Фукс
Марія Гольдберг
Євгенія Подольська
Поліна Бєльська
Циля Шпорт
Особи, що надавали допомогу
Ірина Максимова
Марія Єгоричєва-Глаголєва

Леонід Серебряков

Народився в 1922 р. у Таращі, в колишній Українській РСР. Перед війною Леонід працював вчителем. У червні 1941 р. він вступив добровольцем у Радянську армію та брав участь в обороні рубіжів Дніпра.  Під час відступу його частини Леонід був захоплений у полон і ув'язнений у табір для військовополонених у Гоголєві. Видаючи себе за неєврея, Леонід уникнув табірної акції масового знищення єврейських військовополонених.  Він біг із цього табору в жовтні 1941 р., але незабаром був арештований і ув'язнений у СТАЛАГ 339, табір для військовополонених у Дарниці. Через кілька місяців йому вдалося втекти з табору й переховуватися по підроблених документах до нового ув'язнення в СТАЛАГ 345, табір для військовополонених у Смілі. Він втік знову та жив по підроблених документах в Україні та Білорусії.

Арештований у Білорусії, Леоніда було ув'язнено у тюрму в Климовичах, потім переведено у табір для військовополонених у Кричеві, де він примусово працював на реконструкції цементного заводу. В 1943 р. Леонід знову втік та приєднався до партизанського загону №13, що діяв у Вітебській області Білорусії й Смоленської області Росії. Загін влився в третій Білоруський фронт Радянських збройних сил під час визволення Білорусії.

"І не було жодного ледаря й дармоїда – усі мали спеціальність, усі працювали... Було два лимаря, три коваля, був один, котрий кожухи шив…"
Л. Серебряков


 
Як це було
Інститут Фонду Шоа
Університету Південної Каліфорнії
Галерея