|
|
Народився в Шполі, у колишній Українській РСР, в 1930 р. Юрій з трьох років виховувався батьками неньки, після того як його батьки розлучилися. Коли Шпола була окупована німецькими військами в 1941 р., будинок родини Юрія був зайнятий під німецьку адміністрацію, а родину насильно переселили в гетто. В 1942 р. всіх євреїв, що лишилися в гетто м. Шпола, перегнали в концентраційний табір у Дар’ївці, де їх знищили через кілька днів після прибуття. Юрію вдалося втекти незадовго до масових розстрілів, але його мати із двома дітьми від другого шлюбу й бабуся загинули. Юрій жив по підроблених документах разом із другою дружиною батька Ксенією Пінчук у Черкасах до визволення території Радянською армією на початку 1944р.
|
"Була така вітряна погода, вулицею несло якісь папери… І вітер ніс усі ці папери, газети, і їхали німці…"
"Підійшов один парубок... Добре його пам'ятаю ─ такий худий, з тонкою шиєю, великими вухами, що стирчать. Звернувся до неї: “Дайте мені шматок цього матеріалу!”. Вона говорить: “Навіщо тобі?” – і назвала його ім'я. А він говорить: “Я хочу повіситися...”
Ю. Пінчук
|
