Народився в Барі, в колишній Українській РСР, в 1928 р. Михайло втратив матір і 4-літню сестру в 1942 р. під час масового розстрілу євреїв, здійсненого нацистами в гетто м. Бара. 14-літнього Михайла відібрали для примусових робіт і він продовжував жити в гетто.
Звідти він втік ще до того, як гетто було ліквідовано нацистами.
Він потрапив у Копайгород, де знову був змушений жити в гетто. Пізніше його на деякий час відправили на торф'яні розробки в концентраційний табір у Нєстєрварці, а потім на знос синагоги в Тульчинський концтабір.
Навесні 1944 р. Михайла разом з іншими в'язнями Копайгородського гетто було звільнено Радянською армією.
